|
|
|
| | |
|
| | |
|
 332432551 |
|
 |
|
| | |
| |
|
| Виробництво металу зросте, а прибуток меткомбінатів - навряд чи |
Дата: 14 Февраль 2010 г. |
|
Звідки черга
Попит на метал забезпечать в основному країни, що розвиваються, частково відновляться промислові сектори економіки в країнах ЄС і в Японії. Плюс повернеться практика закупівлі металу на склад. Якщо до кризи виробники складували двомісячні запаси, торік це була тритижнева норма, то цього року, на думку економістів, промисловці захочуть мати в засіках п'ятимісячні обсяги необхідного металу. Результатом буде зростання виробництва. "Останні показники по роботі нашої металургії - це 68,4%, - таке завантаження, - розповідає директор ДП "Дерпромзовнішекспертиза" Володимир Власюк. - Це, звичайно, значно краще, ніж минулого року, коли був провал на 400%. При нинішньому рівні завантаження підприємства можуть функціонувати нормально. У новому році з врахуванням показників зростання виробництва сталі ми чекаємо, що середній рівень досягне близько 70-72%".
Постачальники сировини вже передчувають наживу. Світові гравці ведуть розвідку боєм і в ЗМІ заявляють про підвищення цін. Якщо торік переговори тривали до 1 квітня і завершилися зниженням ціни в середньому на 32%, то цього року очікуються швидші переговори і збільшення цін на залізняк - на 5-10%, на коксівне вугілля - на 25%, на металобрухт - на 20%.
По чому опіум для народу?
В результаті металурги теж піднімуть ціни. На скільки - можна буде прогнозувати лише після перших контрактів між світовими постачальниками сировини і виробниками металу. Але найближчі прогнози експертні служби підготували.
"З заготовки стабільний попит на Близькому Сході та в Африці й позначиться вихід Європи з канікул, - пояснює Володимир Власюк. - Щодо іншого виду сортаменту на початку року йде формування замовлень від виробників техніки".
Мабуть, ринок прийме нові ціни на метал, і український у тому числі. "Я не кажу про диктат виробника, але ціни зростуть скрізь, і в Росії, і в Україні, і у інших потенційних імпортерів. Просто це реалії ринку, і споживач змушений буде з цим погодитися", - вважає директор з маркетингу української металоторгівельної мережі Руслан Мажинський. Але навіть під загрозою подорожчання промисловці не квапляться купувати метал: передбачувана вигода - ніщо порівняно з цінністю обігових коштів, яких зараз всім бракує.
Нам би ніч простояти й день протриматися
Сьогодні в світі налічується виробничих потужностей на 1млрд 750 млн тонн сталі. Торік було на 75 млн тонн менше, цього року очікується введення ще близько 100 млн тонн. А попит з врахуванням його збільшення цього року очікується на рівні 1млрд 360млн тонн, - розповідає Володимир Власюк, - потужності на 500 млн тонн не мають ринку збуту. Питання: чиї потужності виявляться зайвими? Навряд чи нові з сучасними технологіями і зниженою собівартістю. Тому українським металургам було б краще, щоб сировина не дорожчала. А ще краще - щоб ціни на метал зросли значно більше. Навіть дешевизна робочої сили не врятує. Металургійна галузь - мало не єдина, де в період кризи кваліфікованим співробітникам підвищували зарплату. Інакше - їх з радістю приймуть і в Російській Федерації, і в Європі. А просто так набрати нових працівників з вулиці або із студентської лави - не вийде. Надто дорогі помилки співробітників у цій сфері.
Володимир Власюк, директор ДП "Дерпромзовнішекспертиза"
"Наші підприємства не мають іншого виходу, як продовжувати модернізацію. Два шляхи. Перший: підприємства продаються і приходять стратегічні інвестори, які зможуть профінансувати модернізацію. Але для цього потрібно розуміти, що компанії, які прийшли, справді займатимуться цим. Другий шлях: якщо підприємство дійсно хоче залишитися на ринку, воно має реструктуризувати борги, провести переговори з банками, необхідно проявити все мистецтво менеджера, щоб поправити фінансове становище і продовжити процеси модернізації".
|
|
|
|
|
|
|
